щодо статусу, порядку формування списку, залучення до здійснення правосуддя, прав, обов’язків, гарантій та винагороди
Станом на 15 червня 2026 року
1. Нормативна основа
Пам’ятку підготовлено на підставі таких актів законодавства України:
- Конституція України: стаття 124 визначає, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних; стаття 129 закріплює основні засади судочинства.
- Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII: статті 1, 5, 15, 56, 63-68.
- Цивільний процесуальний кодекс України: статті 34, 293, 294 та інші норми щодо окремого провадження.
- Кримінальний процесуальний кодекс України: статті 31, 383-391 щодо провадження в суді присяжних.
2. Роль присяжного у здійсненні правосуддя
- Присяжний — це особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя (ч. 1 ст. 63 Закону № 1402-VIII).
- Судову владу реалізують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур (ч. 2 ст. 1 Закону № 1402-VIII).
- Народ бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних (ч. 3 ст. 5 Закону № 1402-VIII).
- Справи в судах розглядаються суддею одноособово, колегією суддів, а також за участю присяжних у випадках, визначених процесуальним законом (ст. 15 Закону № 1402-VIII).
3. Хто може бути присяжним
Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону № 1402-VIII присяжним може бути:
- громадянин України;
- який досяг 30-річного віку;
- який постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, якщо інше не визначено законом;
- який дав згоду бути присяжним.
Примітка. У практичній роботі місцевих загальних судів списки формуються для відповідного суду з урахуванням території його юрисдикції.
4. Хто не може бути включений до списку присяжних
Згідно з ч. 2 ст. 65 Закону № 1402-VIII до списків присяжних не включаються громадяни:
- визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
- які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків присяжного;
- які мають незняту чи непогашену судимість;
- народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів (органів правопорядку), військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя;
- особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
- громадяни, які досягли 65 років;
- особи, які не володіють державною мовою.
Особа, включена до списку присяжних, зобов’язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності (ч. 3 ст. 65 Закону № 1402-VIII).
5. Як формується та затверджується список присяжних
|
Етап
|
Хто/що робить
|
Зміст процедури
|
|
1
|
Подання ТУ ДСА України
|
Територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідних місцевих рад для затвердження списку присяжних.
|
|
2
|
Формування місцевою радою
|
Відповідні місцеві ради формують і затверджують у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які відповідають вимогам ст. 65 Закону № 1402-VIII і дали згоду бути присяжними.
|
|
3
|
Якщо рада не ухвалила рішення
|
У разі неприйняття місцевою радою протягом двох місяців з моменту отримання подання рішення про затвердження списку присяжних ТУ ДСА України звертається з поданням щодо затвердження списку присяжних до відповідної обласної ради.
|
|
4
|
Строк дії списку
|
Список присяжних затверджується на три роки та переглядається у разі необхідності для заміни осіб, які вибули зі списку, за поданням ТУ ДСА України.
|
|
5
|
Передача до суду
|
Після затвердження список передається до відповідного суду, у тому числі в електронній формі. Інформація зі списку не може використовуватися для цілей, не пов’язаних із добором присяжних.
|
6. Які документи подає кандидат у присяжні
Закон № 1402-VIII прямо визначає, що особа має відповідати вимогам ст. 65 та дати згоду бути присяжним. Конкретний перелік документів зазвичай встановлюється відповідною місцевою радою / територіальним управлінням ДСА України в оголошенні про формування списку. Орієнтовно кандидату необхідно подати:
- заяву про включення до списку присяжних із зазначенням згоди бути присяжним;
- копію паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;
- документ / відомості, що підтверджують місце проживання на території юрисдикції відповідного суду;
- контактні дані для зв’язку;
- за потреби — інші документи, передбачені оголошенням місцевої ради або ТУ ДСА України.
Важливо: остаточний перелік документів слід перевіряти в оголошенні відповідної місцевої ради або ТУ ДСА України, оскільки Закон № 1402-VIII не містить єдиного вичерпного переліку документів для кандидата.
7. У яких справах беруть участь присяжні
7.1. Цивільні справи
- Частина 2 ст. 34 ЦПК України передбачає, що у випадках, встановлених ЦПК, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.
- Частина 4 ст. 293 ЦПК України встановлює, що за участю одного судді і двох присяжних розглядаються справи окремого провадження, передбачені пунктами 1, 3, 4, 9, 10 ч. 2 ст. 293 ЦПК України.
- До таких справ належать: обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності; визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; усиновлення; надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; примусова госпіталізація до протитуберкульозного закладу.
7.2. Кримінальні провадження
- Частина 3 ст. 31 КПК України передбачає, що кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого — судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних.
- Стаття 383 КПК України встановлює, що суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції, а всі питання, пов’язані з судовим розглядом, судді і присяжні вирішують спільно, крім питання, передбаченого ч. 3 ст. 331 КПК України.
- Стаття 384 КПК України передбачає, що обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження судом присяжних.
8. Як присяжний залучається до конкретної справи
- Добір осіб для запрошення до участі у здійсненні правосуддя як присяжних здійснюється за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ч. 2 ст. 67 Закону № 1402-VIII).
- Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження строку необхідне для завершення розгляду справи, розпочатої за їх участю (ч. 1 ст. 67 Закону № 1402-VIII).
- Письмове запрошення суд надсилає присяжному не пізніше ніж за сім днів до початку судового засідання; одночасно роботодавцю надсилається письмове повідомлення про залучення особи як присяжного (ч. 3 ст. 67 Закону № 1402-VIII).
- У кримінальному провадженні письмовий виклик має бути вручений присяжному під розписку не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання (ч. 3 ст. 385 КПК України).
9. Права присяжного під час здійснення правосуддя
У цивільних справах присяжні при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді (ч. 2 ст. 34 ЦПК України). У кримінальному провадженні права присяжного прямо визначені ст. 386 КПК України. Присяжний має право:
- брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні;
- робити нотатки під час судового засідання;
- з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам та іншим особам, які допитуються;
- просити головуючого роз’яснити норми закону, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа;
- заявити про неможливість участі у судовому розгляді та заявити самовідвід у випадках, передбачених законом.
10. Обов’язки присяжного під час здійснення правосуддя
Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону № 1402-VIII присяжні виконують обов’язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 ч. 7 ст. 56 цього Закону, а саме:
- справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;
- дотримуватися правил суддівської етики, підтримувати високі стандарти поведінки з метою укріплення суспільної довіри до суду;
- виявляти повагу до учасників процесу;
- не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю ухвалення судового рішення і закритого судового засідання;
- виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.
Крім того, за ст. 67 Закону № 1402-VIII присяжний зобов’язаний вчасно з’явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні; неприбуття без поважних причин вважається неповагою до суду.
У кримінальному провадженні відповідно до ч. 2 ст. 386 КПК України присяжний зобов’язаний:
- правдиво відповідати на запитання головуючого і учасників судового провадження щодо можливих перешкод для його участі у судовому розгляді;
- додержуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого;
- не відлучатися із залу судового засідання під час судового розгляду;
- не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуальних дій;
- не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням;
- не розголошувати відомості, які стали відомі у зв’язку з виконанням обов’язків присяжного.
11. Підстави для увільнення від виконання обов’язків присяжного
- Голова суду повинен увільнити особу від виконання обов’язків присяжного за наявності обставин, зазначених у ч. 2 ст. 65 Закону № 1402-VIII (ч. 1 ст. 66 Закону № 1402-VIII).
- Голова суду також увільняє від виконання обов’язків присяжного за заявою: особу у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, особу, яка має дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримує дітей-інвалідів чи членів сім’ї похилого віку; керівника або заступника керівника органу місцевого самоврядування; особу, яка через релігійні переконання вважає для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя; іншу особу, якщо голова суду визнає причини поважними (ч. 2 ст. 66 Закону № 1402-VIII).
- Увільнення внаслідок відводу або самовідводу в конкретній справі здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законом, або за поданням головуючого судді (ч. 4 ст. 66 Закону № 1402-VIII).
12. Гарантії, трудові права та винагорода присяжного
- Присяжним за час виконання обов’язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу, у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України (ч. 1 ст. 68 Закону № 1402-VIII).
- Присяжним відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові; виплати здійснюються за рахунок коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя територіальними управліннями ДСА України за рахунок коштів Державного бюджету України (ч. 1 ст. 68 Закону № 1402-VIII).
- За присяжними на час виконання обов’язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, визначені законом; час виконання обов’язків зараховується до всіх видів трудового стажу (ч. 2 ст. 68 Закону № 1402-VIII).
- Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання обов’язків у суді не допускається (ч. 2 ст. 68 Закону № 1402-VIII).
- Роботодавець зобов’язаний увільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов’язків зі здійснення правосуддя; відмова в увільненні від роботи вважається неповагою до суду (ч. 5 ст. 67 Закону № 1402-VIII).
- На присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів на час виконання ними обов’язків із здійснення правосуддя (ч. 3 ст. 68 Закону № 1402-VIII).
13. Короткий алгоритм для особи, яка хоче стати присяжним
- Перевірити, чи відповідає особа вимогам ст. 65 Закону № 1402-VIII: громадянство України, вік від 30 до 65 років, постійне проживання на території юрисдикції відповідного суду, відсутність обмежень.
- Звернутися до відповідної місцевої ради або ТУ ДСА України щодо актуального оголошення про формування списку присяжних.
- Подати заяву-згоду бути присяжним та документи, визначені оголошенням.
- Дочекатися розгляду кандидатури та затвердження списку присяжних рішенням місцевої ради, а у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 64 Закону № 1402-VIII, — відповідною обласною радою.
- Після затвердження списку присяжних очікувати можливого запрошення суду, якщо особу буде визначено для участі у конкретній справі автоматизованою системою.
14. Пам’ятайте
- Присяжний не є стороною у справі, представником сторони або свідком. Він бере участь у здійсненні правосуддя у складі суду.
- Під час розгляду справи присяжний повинен бути незалежним, безстороннім, неупередженим і керуватися лише законом, дослідженими доказами та внутрішнім переконанням.
- Будь-які обставини, які можуть перешкоджати участі присяжного у конкретній справі або викликати сумнів у його неупередженості, потрібно невідкладно повідомити суду.
15. Основні джерела для перевірки