ПАМ’ЯТКА щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів присяжного під час виконання обов’язків у суді

Нормативну базу наведено станом на 11 червня 2026 року

Ця пам’ятка підготовлена для ознайомлення присяжних з основними правилами недопущення, виявлення та врегулювання реального або потенційного конфлікту інтересів під час участі у здійсненні правосуддя.

Пам’ятка має інформаційно-роз’яснювальний характер і не замінює положень Конституції України, законів України, процесуальних кодексів, рішень суду у конкретній справі та офіційних роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції.

1. Нормативна база

Пам’ятку підготовлено з урахуванням таких нормативно-правових актів та актів органів суддівського самоврядування:

• Конституція України: частина п’ята статті 124 передбачає, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних; пункт 4 частини другої статті 129 визначає змагальність сторін та свободу в наданні ними суду доказів і доведенні їх переконливості як одну з основних засад судочинства.
• Закон України “Про судоустрій і статус суддів”: частина друга статті 1, частина третя статті 5, статті 63-68. Зокрема, частина перша статті 63 визначає статус присяжного, частина друга статті 63 поширює на присяжних обов’язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини сьомої статті 56 цього Закону, частина третя статті 65 зобов’язує особу, включену до списку присяжних, повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, а частина четверта статті 66 передбачає увільнення від виконання обов’язків присяжного внаслідок відводу або самовідводу у конкретній справі в порядку, встановленому процесуальним законом або за поданням головуючого судді.
• Закон України “Про запобігання корупції”: абзаци частини першої статті 1 щодо визначення понять “близькі особи”, “приватний інтерес”, “потенційний конфлікт інтересів”, “реальний конфлікт інтересів”; підпункт “ґ” пункту 1 частини першої статті 3, відповідно до якого присяжні під час виконання ними обов’язків у суді належать до суб’єктів, на яких поширюється дія Закону; стаття 28 щодо обов’язків із запобігання та врегулювання конфлікту інтересів; статті 29-30 щодо заходів зовнішнього та самостійного врегулювання конфлікту інтересів.
• Цивільний процесуальний кодекс України: частина друга статті 34 передбачає, що у випадках, встановлених ЦПК України, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді; пункти 1, 3, 5 частини першої та частина третя статті 36 визначають підстави для відводу або самовідводу судді, які мають враховуватися при участі присяжних у складі суду; частина перша статті 39 передбачає обов’язок заявити самовідвід за наявності відповідних підстав.
• Кримінальний процесуальний кодекс України: стаття 75 визначає обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні; стаття 80 передбачає обов’язок заявити самовідвід за наявності підстав; стаття 386 визначає права та обов’язки присяжного; стаття 387 регулює відбір присяжних, самовідвід і відвід присяжного; стаття 389 забороняє незаконне спілкування учасників кримінального провадження з присяжними; стаття 390 визначає підстави усунення присяжного від подальшої участі у судовому розгляді.
• Порядок здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, затверджений рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 2 (зі змінами, внесеними рішенням Ради суддів України від 31 січня 2020 року № 6), який визначає загальні підходи до контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів у судовій системі.
• Рішення Ради суддів України від 05 липня 2019 року № 40 “Про роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів”, у якому звернуто увагу, що для висновку про наявність або відсутність конфлікту інтересів необхідно встановлювати наявність приватного інтересу та враховувати характер відносин між особами.

2. Хто є присяжним і коли на нього поширюються антикорупційні вимоги

Відповідно до частини першої статті 63 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.

Вимоги Закону України “Про запобігання корупції” поширюються на присяжного саме під час виконання ним обов’язків у суді. Тому особа повинна особливо уважно перевіряти наявність можливого приватного інтересу з моменту її виклику/залучення до конкретної справи і до завершення участі у ній.

Для цілей цієї пам’ятки участь присяжного у справі потрібно розуміти як виконання ним повноважень у складі суду, а не просто перебування особи у затвердженому списку присяжних.

3. Основні поняття

4. Коли у присяжного може виникнути конфлікт інтересів

Конфлікт інтересів може виникнути не лише тоді, коли присяжний прямо заінтересований у результаті справи, а й тоді, коли існують обставини, що можуть викликати обґрунтований сумнів у його неупередженості.

Присяжний повинен повідомити суд, якщо у справі наявні такі або подібні обставини:

1. стороною, заявником, заінтересованою особою, потерпілим, обвинуваченим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, представником, адвокатом, свідком або іншою особою у справі є близька особа присяжного;
2. присяжний перебуває або перебував з учасником справи у родинних, дружніх, неприязних, майнових, боргових, трудових, службових, сусідських чи інших особистих відносинах;
3. присяжний, члени його сім’ї або близькі особи мають майновий чи немайновий інтерес у результаті розгляду справи;
4. присяжний раніше був учасником цієї справи або пов’язаної справи в іншому процесуальному статусі, надавав консультації, допомогу чи поради будь-кому з учасників;
5. присяжний отримував від учасника справи прохання, пропозицію, подарунок, послугу, обіцянку, погрозу або будь-який інший вплив у зв’язку з участю у справі;
6. присяжний має позасудову інформацію про обставини справи, яка може вплинути на його внутрішнє переконання;
7. існують будь-які інші обставини, через які сторонній спостерігач міг би сумніватися в об’єктивності або неупередженості присяжного.

5. Що не завжди є конфліктом інтересів

Сам факт включення особи до списку присяжних не означає наявності конфлікту інтересів. Так само не завжди є конфліктом інтересів те, що присяжний проживає в одному населеному пункті з учасником справи, знає його візуально або має загальне уявлення про нього.

Водночас будь-яке знайомство може перерости у приватний інтерес, якщо між присяжним і учасником справи існують родинні, дружні, неприязні, майнові, службові, боргові або інші особисті відносини. У такому разі присяжний повинен повідомити суд.

Рішення Ради суддів України від 05 липня 2019 року № 40 звертає увагу, що для оцінки конфлікту інтересів важливо встановити саме наявність приватного інтересу. За відсутності приватного інтересу конфлікт інтересів відсутній, однак остаточну оцінку обставин у конкретній справі здійснює суд у процесуальному порядку.

6. Обов’язки присяжного щодо недопущення конфлікту інтересів

З урахуванням статті 28 Закону України “Про запобігання корупції” присяжний під час виконання обов’язків у суді повинен:

1. вживати заходів щодо недопущення виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів;
2. не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли він дізнався або повинен був дізнатися про наявність конфлікту інтересів, повідомити про це відповідний орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів; у судовому процесі практично це означає негайне повідомлення головуючого судді та заявлення самовідводу за наявності підстав;
3. не вчиняти дій та не брати участі у прийнятті рішення в умовах реального конфлікту інтересів;
4. вживати заходів щодо врегулювання реального або потенційного конфлікту інтересів у спосіб, визначений законом і процесуальним кодексом;
5. правдиво повідомляти суд про всі обставини, які можуть перешкоджати участі у справі або викликати сумнів у неупередженості;
6. утримуватися від спілкування з учасниками справи щодо її суті поза судовим засіданням;
7. не збирати самостійно відомості про справу, її учасників чи обставини поза межами судового розгляду;
8. не використовувати статус присяжного або отриману під час виконання обов’язків інформацію у приватних інтересах чи інтересах інших осіб.

7. Як діяти присяжному у разі можливого конфлікту інтересів

Якщо присяжний виявив або припускає наявність обставин, які можуть свідчити про конфлікт інтересів, він повинен діяти відкрито та невідкладно.

Крок 1. Зупинитися і оцінити, у чому саме полягає приватний інтерес або сумнів у неупередженості.

Крок 2. Негайно повідомити головуючого суддю про відповідні обставини. Повідомлення бажано зробити письмово або усно із занесенням до журналу/протоколу судового засідання відповідно до процесуального порядку.

Крок 3. Якщо є підстави — заявити самовідвід або повідомити про неможливість участі у справі.

Крок 4. До вирішення питання судом не обговорювати справу, не брати участі у неформальному обміні думками щодо її суті та не вчиняти дій, які можуть створити враження упередженості.

Крок 5. Виконати ухвалу суду щодо подальшої участі, відводу, самовідводу або увільнення від участі у конкретній справі.

У разі сумніву щодо наявності конфлікту інтересів присяжний має право звернутися за роз’ясненням до Національного агентства з питань запобігання корупції відповідно до частини п’ятої статті 28 Закону України “Про запобігання корупції”. Водночас питання участі присяжного у конкретній судовій справі вирішується судом у процесуальному порядку.

8. Особливості у цивільному судочинстві

У цивільних справах присяжні беруть участь у випадках, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема у справах окремого провадження, передбачених частиною четвертою статті 293 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 34 ЦПК України присяжні при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді. Тому для оцінки можливої упередженості присяжного необхідно враховувати, зокрема, пункти 1, 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України: родинні зв’язки з учасниками справи, пряму чи побічну заінтересованість у результаті розгляду справи, а також інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об’єктивності.

Якщо такі обставини є, присяжний повинен повідомити суд і заявити самовідвід або повідомити про неможливість участі у справі. Питання про відвід чи самовідвід вирішується судом у порядку, встановленому ЦПК України.

9. Особливості у кримінальному провадженні

У кримінальному провадженні стаття 75 КПК України прямо визначає обставини, за яких присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні. Зокрема, присяжний не може брати участь, якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім’ї відповідних учасників провадження, якщо раніше брав участь у цьому провадженні в іншому процесуальному статусі, якщо він або його близькі особи заінтересовані в результатах провадження, а також за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до частини першої статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, присяжний зобов’язаний заявити самовідвід. Частина друга статті 387 КПК України також передбачає право кожного присяжного заявити про неможливість його участі у судовому розгляді та заявити собі самовідвід.

Відповідно до частини другої статті 386 КПК України присяжний зобов’язаний правдиво відповідати на запитання щодо можливих перешкод для участі, не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, щодо суті кримінального провадження, не збирати відомості поза судовим засіданням та не розголошувати відомості, які стали йому відомі у зв’язку з виконанням обов’язків.

10. Чого присяжному не можна робити

• приховувати родинні, дружні, майнові, трудові, службові, неприязні або інші приватні зв’язки з учасниками справи;
• брати участь у розгляді справи, якщо він має особисту заінтересованість у її результаті;
• обговорювати справу з учасниками справи, їх родичами, знайомими, представниками або іншими особами поза судовим засіданням;
• приймати подарунки, послуги, обіцянки, пропозиції або будь-яку вигоду у зв’язку з виконанням обов’язків присяжного;
• самостійно шукати інформацію про справу, учасників справи, обвинуваченого, потерпілого, заявника, заінтересовану особу чи обставини справи поза судовим засіданням;
• публічно висловлювати позицію щодо справи до ухвалення судового рішення;
• розголошувати таємницю нарадчої кімнати, обставини обговорення питань під час ухвалення судового рішення та іншу інформацію з обмеженим доступом, яка стала відома у зв’язку з виконанням обов’язків присяжного.

11. Приклади ситуацій для повідомлення суду

12. Наслідки невиконання вимог

Приховування обставин, що можуть свідчити про конфлікт інтересів або упередженість присяжного, може мати наслідком заявлення відводу, самовідвід, увільнення або усунення присяжного від участі у конкретній справі, а також інші наслідки, передбачені законом.

У кримінальному провадженні стаття 390 КПК України передбачає, що присяжний може бути усунутий від подальшої участі у судовому розгляді у разі невиконання обов’язків, передбачених частиною другою статті 386 КПК України, або за наявності обґрунтованих підстав вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив неупередженість.

Невиконання вимог Закону України “Про запобігання корупції” щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів може мати наслідком відповідальність у випадках і порядку, передбачених законом.

13. Головне правило

Якщо присяжний має будь-який приватний інтерес або обставини, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, він повинен повідомити про це суд і не приховувати такі обставини.

У разі сумніву краще повідомити суд, ніж брати участь у справі за наявності обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість судового розгляду.

Орієнтовна форма повідомлення присяжного

                                                                                     Головуючому судді у справі № ___________

                                                                                     від присяжного  ________________________

                                                             ПОВІДОМЛЕННЯ

    Повідомляю, що мені стали відомі обставини, які можуть свідчити про наявність

реального/потенційного конфлікту інтересів або викликати сумнів у моїй  

неупередженості під час участі у розгляді справи № ___________________________.

    Суть обставин: ______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________

_____________________________________.

З огляду на викладене прошу вирішити питання щодо моєї подальшої участі

у розгляді справи / прийняти самовідвід у порядку, встановленому процесуальним законом.

Дата: ________________                                                                       Підпис: ___________________

Уповноважена особа

з питань запобігання та

виявлення корупції

Новомиргородського районного суду

Кіровоградської області                                                                                                                                                                                                 Ольга ПРИТУЛА