ПАМ’ЯТКА щодо необхідності подання декларацій присяжними під час виконання обов’язків у суді

Ця пам’ятка має інформаційно-роз’яснювальний характер і підготовлена для доведення до відома присяжних вимог Закону України “Про запобігання корупції” щодо подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Норми законодавства наведено станом на 11 червня 2026 року. У пам’ятці не встановлюються нові обов’язки для присяжних, а роз’яснюються обов’язки, передбачені чинним законодавством та роз’ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції.

1. Нормативна база

Пам’ятку підготовлено відповідно до таких нормативних актів та офіційних роз’яснень:

1) Закону України “Про запобігання корупції” від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII, зокрема статті 1, підпункту “ґ” пункту 1 частини першої статті 3, статті 45, статті 46, частини четвертої статті 45 щодо виправленої декларації.

2) Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, зокрема статей 63, 65, 67 щодо статусу присяжного, обов’язку повідомляти суд про обставини, що унеможливлюють участь у здійсненні правосуддя, та порядку залучення присяжних до здійснення правосуддя.

3) Наказу Національного агентства з питань запобігання корупції від 08 листопада 2023 року № 252/23 “Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування”.

4) Роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції з питань декларування, зокрема розділу “Суб’єктність присяжних” та розділу “Види декларацій та порядок їх подання”.

2. Чому присяжний є суб’єктом декларування

Відповідно до підпункту “ґ” пункту 1 частини першої статті 3 Закону України “Про запобігання корупції” до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, належать, зокрема, судді, судді Конституційного Суду України, посадові особи органів системи правосуддя, а також присяжні під час виконання ними обов’язків у суді.

Відповідно до абзацу, яким у частині першій статті 1 Закону України “Про запобігання корупції” визначено поняття “суб’єкти декларування”, суб’єктами декларування є особи, зазначені у пункті 1, підпунктах “а”, “в”–“ґ” пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, а також інші особи, які зобов’язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Отже, присяжний є суб’єктом декларування не постійно і не лише через включення до списку присяжних, а саме під час фактичного виконання ним обов’язків у суді.

3. Коли виникає і коли припиняється обов’язок декларування

За офіційним роз’ясненням Національного агентства з питань запобігання корупції “Суб’єктність присяжних”, присяжні є суб’єктами, на яких поширюється дія Закону України “Про запобігання корупції”, під час виконання ними обов’язків у суді відповідно до підпункту “ґ” пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону.

Для цілей декларування початком виконання обов’язків у суді вважається:

• у цивільному провадженні — дата судового засідання, на якому почався розгляд справи по суті за участю присяжного;
• у кримінальному провадженні — дата складення присяжним присяги.

Припиненням виконання присяжним обов’язків у суді для цілей декларування є закінчення конкретного провадження, тобто завершення розгляду справи по суті.

Важливо: припинення виконання обов’язків у конкретній справі не слід ототожнювати із виключенням особи зі списку присяжних. Для цілей декларування НАЗК пов’язує припинення саме із закінченням конкретного провадження, у якому присяжний був залучений до здійснення правосуддя.

4. Які декларації подає присяжний

Закон України “Про запобігання корупції” передбачає для суб’єктів декларування декілька видів декларацій. Для присяжних практичне значення мають такі декларації:

5. Щорічна декларація

Відповідно до частини першої статті 45 Закону України “Про запобігання корупції” особи, зазначені у пункті 1, підпунктах “а”, “в”–“ґ” пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Для присяжного це означає: якщо він у звітному році фактично виконував обов’язки у суді як присяжний і така діяльність продовжується, він подає щорічну декларацію за минулий рік.

У розділі “Вид декларації та звітний період” електронної декларації у такому випадку зазвичай обирається позначка про те, що особа продовжує виконувати функції держави або місцевого самоврядування.

6. Декларація при припиненні виконання обов’язків у суді

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону України “Про запобігання корупції” особи, зазначені у пункті 1, підпунктах “а”, “в”–“ґ” пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Для присяжного днем припинення діяльності для цілей декларування є день закінчення конкретного провадження, тобто завершення розгляду справи по суті, у якій він був залучений до здійснення правосуддя.

Декларація при припиненні діяльності охоплює період, який ще не був охоплений раніше поданими деклараціями. Якщо присяжний упродовж звітного періоду мав декілька випадків припинення виконання обов’язків у суді, питання періоду декларування слід визначати з урахуванням того, які періоди вже були охоплені раніше поданими деклараціями.

7. Щорічна декларація після припинення діяльності

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 45 Закону України “Про запобігання корупції” особи, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах “а”, “в”–“ґ” пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати декларацію за минулий рік.

Для присяжного це означає: якщо участь у конкретному провадженні завершилася, наприклад, у 2026 році, то щорічна декларація після припинення діяльності за 2026 рік подається до 1 квітня 2027 року, тобто до 31 березня 2027 року включно.

У розділі “Вид декларації та звітний період” електронної декларації у такому випадку обирається позначка про припинення виконання функцій держави або місцевого самоврядування після звільнення / після припинення діяльності.

8. Чи подається декларація кандидата на посаду

Частина третя статті 45 Закону України “Про запобігання корупції” регулює подання декларації особами, які претендують на зайняття відповідних посад, до призначення або обрання на такі посади, а також окремими спеціально визначеними категоріями осіб.

Водночас присяжні є суб’єктами декларування саме під час виконання ними обов’язків у суді згідно з підпунктом “ґ” пункту 1 частини першої статті 3 Закону України “Про запобігання корупції” та відповідним роз’ясненням НАЗК. Тому саме по собі включення особи до списку присяжних або перебування у списку присяжних без фактичного залучення до здійснення правосуддя не створює обов’язку подання декларацій присяжного.

У разі виникнення індивідуальних сумнівів щодо необхідності подання декларації кандидата на посаду або іншого виду декларації присяжний може звернутися за роз’ясненням до Національного агентства з питань запобігання корупції.

9. Що зазначається в декларації

Зміст відомостей, які зазначаються в декларації, визначено статтею 46 Закону України “Про запобігання корупції” та формою декларації, затвердженою Національним агентством з питань запобігання корупції.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України “Про запобігання корупції” у декларації зазначаються, зокрема, відомості про суб’єкта декларування та членів його сім’ї, об’єкти нерухомості, об’єкти незавершеного будівництва, цінне рухоме майно, транспортні засоби, цінні папери, корпоративні права, юридичні особи, доходи, грошові активи, фінансові зобов’язання, видатки та правочини, роботу за сумісництвом, членство в організаціях та їх органах — у межах і порядку, визначених законом та формою декларації.

Присяжний самостійно заповнює декларацію в електронному вигляді через Реєстр декларацій НАЗК із використанням кваліфікованого електронного підпису.

10. Право на виправлення декларації

Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 45 Закону України “Про запобігання корупції” упродовж 30 днів після подання декларації суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацію.

Якщо присяжний після подання декларації виявив помилку або неповні відомості, він може скористатися правом подати виправлену декларацію у зазначений строк.

11. Практичні приклади

1) Особа включена до списку присяжних, але протягом року жодного разу не була залучена до розгляду справи. У такому випадку обов’язок подання декларації як присяжного не виникає, оскільки особа фактично не виконувала обов’язків у суді.

2) Присяжний у цивільній справі взяв участь у судовому засіданні, на якому розпочато розгляд справи по суті 15 червня 2026 року, а розгляд справи завершено 20 липня 2026 року. Декларацію при припиненні діяльності необхідно подати протягом 30 календарних днів після припинення діяльності, а щорічну декларацію після припинення діяльності за 2026 рік — до 1 квітня 2027 року.

3) Присяжний у кримінальному провадженні склав присягу 10 вересня 2026 року, а провадження станом на 31 грудня 2026 року не завершено. У такому разі подається щорічна декларація за 2026 рік до 1 квітня 2027 року. Після завершення провадження додатково виникне обов’язок подати декларацію при припиненні діяльності у 30-денний строк та щорічну декларацію після припинення діяльності за відповідний рік.

12. Коротко для присяжного

• Якщо ви лише включені до списку присяжних, але фактично не брали участі у розгляді справи, обов’язок подання декларації як присяжного не виникає.
• Якщо ви фактично виконували обов’язки присяжного у суді, ви стаєте суб’єктом декларування на період такого виконання.
• Після завершення конкретного провадження необхідно подати декларацію при припиненні діяльності протягом 30 календарних днів.
• Після року, у якому припинено виконання обов’язків присяжного, потрібно подати щорічну декларацію після припинення діяльності до 1 квітня наступного року.
• Якщо справа триває і виконання обов’язків присяжного продовжується, щорічна декларація подається до 1 квітня наступного року за минулий рік.
• У разі сумнівів щодо виду декларації, строку або звітного періоду бажано звернутися за роз’ясненням до НАЗК.

Уповноважена особа

з питань запобігання та

виявлення корупції

Новомиргородського районного суду

Кіровоградської області                                                                                                                                                                                                 Ольга ПРИТУЛА