Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Цю пам’ятку підготовлено з метою роз’яснення присяжним вимог Закону України “Про запобігання корупції” щодо обмеження одержання подарунків, порядку дій у разі надходження пропозиції подарунка або неправомірної вигоди, а також окремих суміжних антикорупційних обмежень, які можуть мати значення під час виконання присяжним обов’язків у суді. Пам’ятка має інформаційно-роз’яснювальний характер і не встановлює нових обов’язків, не передбачених законом, норми законодавства наведено станом на 11 червня 2026 року.
Відповідно до підпункту “ґ” пункту 1 частини першої статті 3 Закону України “Про запобігання корупції” до суб’єктів, на яких поширюється дія цього Закону, належать, зокрема, судді, посадові особи органів системи правосуддя, а також присяжні під час виконання ними обов’язків у суді.
Отже, для присяжного антикорупційні обмеження, наведені в цій пам’ятці, мають значення саме в період фактичного виконання ним обов’язків у суді, тобто під час залучення до здійснення правосуддя у конкретній справі. Саме включення особи до списку присяжних без фактичного виконання обов’язків у суді не повинно тлумачитися як постійне поширення всіх обмежень на таку особу.
Згідно з частиною першою статті 63 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. Згідно з частиною другою статті 63 цього Закону присяжні виконують обов’язки, визначені пунктами 1, 2, 4–6 частини сьомої статті 56 цього Закону.
Пунктом 6 частини сьомої статті 56 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено обов’язок виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.
Закон України “Про судоустрій і статус суддів”: частина перша статті 63 — визначення статусу присяжного; частина друга статті 63 — обов’язки присяжних; пункт 6 частини сьомої статті 56 — обов’язок виконувати вимоги та дотримуватися обмежень законодавства у сфері запобігання корупції; частина третя статті 67 — запрошення присяжному має містити інформацію про його права, обов’язки, вимоги до нього та підстави для увільнення від виконання обов’язків.
Закон України “Про запобігання корупції”: абзац четвертий частини першої статті 1 — визначення близьких осіб; абзац, яким визначено поняття “неправомірна вигода”, частини першої статті 1; абзац, яким визначено поняття “подарунок”, частини першої статті 1; абзаци, якими визначено поняття “приватний інтерес”, “потенційний конфлікт інтересів” і “реальний конфлікт інтересів”, частини першої статті 1; підпункт “ґ” пункту 1 частини першої статті 3 — присяжні під час виконання ними обов’язків у суді; стаття 22 — обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища; стаття 23 — обмеження щодо одержання подарунків; стаття 24 — запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними; стаття 28 — запобігання та врегулювання конфлікту інтересів; стаття 43 — нерозголошення інформації.
Закон України “Про Державний бюджет України на 2026 рік”: стаття 7 — установлює з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328 гривень.
Кодекс України про адміністративні правопорушення: стаття 172-5 — відповідальність за порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків; стаття 172-7 — відповідальність за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів; стаття 172-8 — відповідальність за незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень.
Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року № 1195 “Про затвердження Порядку передачі дарунків, одержаних як подарунки державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді, державним або комунальним установам чи організаціям”.
Відповідно до абзацу частини першої статті 1 Закону України “Про запобігання корупції”, яким визначено поняття “подарунок”, подарунок — це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою мінімальної ринкової.
Тобто подарунком може бути не лише річ або гроші. До подарунків можуть належати безоплатні послуги, знижки, оплата харчування, проживання, проїзду, розваг, майнові переваги, пільги, сертифікати, бонуси, оплата рахунків, безоплатне користування майном, якщо це надається безоплатно або дешевше мінімальної ринкової вартості.
Неправомірна вигода, згідно із частиною першою статті 1 Закону України “Про запобігання корупції”, — це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.
Відповідно до частини першої статті 23 Закону України “Про запобігання корупції” особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб:
1) у зв’язку із здійсненням такими особами діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
2) якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи.
Для присяжного це означає: під час виконання обов’язків у суді заборонено вимагати, просити або приймати подарунок, якщо він пов’язаний з участю присяжного у справі, із його статусом присяжного, з бажанням вплинути на його думку, голосування, поведінку, неупередженість або збереження ним певної інформації. Такий подарунок є забороненим незалежно від його вартості.
подарунок залишено в приміщенні суду, передано через іншу особу або надіслано поштою/кур’єром на ім’я присяжного у зв’язку з участю у справі.
Частина друга статті 23 Закону України “Про запобігання корупції” передбачає, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою статті 23 цього Закону, якщо:
1) вартість таких подарунків одноразово не перевищує двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на день прийняття подарунка;
2) сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи або групи осіб протягом року, не перевищує чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на 1 січня року, в якому прийнято подарунки.
Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 гривень. Отже, для 2026 року орієнтовні граничні суми становлять:
|
Показник |
Розрахунок |
Сума у 2026 році |
|
Максимальна вартість одного дозволеного подарунка, який відповідає загальновизнаним уявленням про гостинність |
2 × 3328 грн |
6656 грн |
|
Максимальна сукупна вартість таких подарунків від однієї особи або групи осіб протягом року |
4 × 3328 грн |
13 312 грн |
Важливо: наведені граничні суми застосовуються лише до подарунків, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність і не пов’язані з виконанням присяжним обов’язків у суді. Якщо подарунок пропонується у зв’язку з виконанням обов’язків присяжного, з участю у справі або з метою впливу на присяжного, він є забороненим незалежно від вартості.
Частина друга статті 23 Закону України “Про запобігання корупції” також визначає, що обмеження щодо вартості подарунків не поширюється на подарунки, які:
1) даруються близькими особами;
2) одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси;
3) одержуються як відшкодування або покриття витрат на службове відрядження, якщо таке відшкодування або покриття витрат здійснюється за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, коштів міжнародних міжурядових організацій, коштів міжнародної технічної допомоги, а також коштів організатора або співорганізатора заходу, для участі в якому особа перебуває у службовому відрядженні.
При цьому навіть подарунок від близької особи не повинен використовуватися як спосіб прихованого впливу на присяжного через третіх осіб. Якщо існує зв’язок подарунка з участю присяжного у справі, необхідно повідомити суд про відповідні обставини.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України “Про запобігання корупції” у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка особа зобов’язана невідкладно вжити таких заходів:
1) відмовитися від пропозиції;
2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію;
3) залучити свідків, якщо це можливо;
4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника за наявності або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, а також спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.
З урахуванням особливого статусу присяжного, який не є працівником апарату суду, у практичному порядку присяжному доцільно невідкладно повідомити головуючого суддю у справі, а також голову суду або керівника апарату суду для належного організаційного оформлення повідомлення. Якщо пропозиція може містити ознаки кримінального або корупційного правопорушення, про неї також слід повідомити спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції.
Частина п’ята статті 24 Закону України “Про запобігання корупції” передбачає, що у випадку наявності сумнівів щодо можливості одержання подарунка особа має право письмово звернутися для одержання консультації до Національного агентства з питань запобігання корупції.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону України “Про запобігання корупції”, якщо особа, на яку поширюються обмеження щодо використання службового становища та щодо одержання подарунків, виявила у своєму службовому приміщенні чи отримала майно, що може бути неправомірною вигодою, або подарунок, вона зобов’язана невідкладно, але не пізніше одного робочого дня, письмово повідомити про цей факт свого безпосереднього керівника або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації.
Про виявлення майна, що може бути неправомірною вигодою, або подарунка складається акт. Предмети неправомірної вигоди, а також одержані чи виявлені подарунки зберігаються в органі до їх передачі спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції, що передбачено частинами другою і третьою статті 24 Закону України “Про запобігання корупції”.
Частина третя статті 23 Закону України “Про запобігання корупції” передбачає, що подарунки, одержані особами, зазначеними у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, як подарунки державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді, державним або комунальним підприємствам, установам чи організаціям, є відповідно державною або комунальною власністю і передаються органу, підприємству, установі чи організації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року № 1195 “Про затвердження Порядку передачі дарунків, одержаних як подарунки державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді, державним або комунальним установам чи організаціям”.
Якщо подарунок адресований не особисто присяжному, а суду, державі або установі, присяжний не повинен розпоряджатися ним самостійно. Про такий подарунок слід повідомити суд для вирішення питання про його облік, зберігання, оцінку та передачу відповідно до встановленого порядку.
Частина четверта статті 23 Закону України “Про запобігання корупції” встановлює, що рішення, прийняті особою, зазначеною у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, на користь особи, від якої вона чи її близькі особи отримали протягом останніх трьох років подарунок, вважаються такими, що прийняті в умовах реального конфлікту інтересів, і на такі рішення поширюються положення статті 67 цього Закону.
Для присяжного це означає: якщо присяжний або його близькі особи отримували подарунок від особи, яка є учасником справи, представником, заінтересованою особою або пов’язаною з учасником справи особою, присяжний повинен повідомити про це суд. Така обставина може свідчити про приватний інтерес, потенційний або реальний конфлікт інтересів і може бути підставою для вирішення питання про самовідвід або відвід у процесуальному порядку.
Частина перша статті 28 Закону України “Про запобігання корупції” зобов’язує осіб, зазначених у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів; повідомляти про його наявність не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про такий конфлікт; не вчиняти дій і не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вживати заходів щодо його врегулювання.
Обмеження щодо використання статусу або пов’язаних можливостей. Стаття 22 Закону України “Про запобігання корупції” забороняє особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах. Для присяжного це означає заборону використовувати статус присяжного, доступ до суду, інформацію про справу або авторитет суду для отримання переваг для себе чи інших осіб.
Обов’язок не допускати конфлікту інтересів. Стаття 28 Закону України “Про запобігання корупції” встановлює обов’язок запобігати реальному і потенційному конфлікту інтересів, повідомляти про нього, не діяти в умовах реального конфлікту інтересів і вживати заходів для його врегулювання.
Обов’язок не розголошувати інформацію. Стаття 43 Закону України “Про запобігання корупції” передбачає, що особи, зазначені у пункті 1, підпункті “а” пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, не розголошують і не використовують в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв’язку з виконанням службових повноважень та професійних обов’язків, крім випадків, установлених законом. Крім того, пункт 5 частини сьомої статті 56 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, який застосовується до присяжних через частину другу статті 63 цього Закону, передбачає обов’язок не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю ухвалення судового рішення і закритого судового засідання.
Обмеження щодо сумісництва та спільної роботи близьких осіб. Частина третя статті 25 Закону України “Про запобігання корупції” прямо передбачає, що обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, передбачені частиною першою статті 25 цього Закону, не поширюються на присяжних. Також пункт 1 абзацу, що визначає винятки з частини першої статті 27 цього Закону, передбачає, що положення щодо обмеження спільної роботи близьких осіб не поширюються на народних засідателів і присяжних. Тому ці обмеження не слід автоматично застосовувати до присяжних, якщо інше прямо не випливає із закону або конкретної ситуації.
Стаття 172-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків. Таке порушення тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією такого подарунка. Повторне протягом року вчинення такого порушення тягне за собою штраф від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією подарунка та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.
Стаття 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за неповідомлення про реальний конфлікт інтересів та за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Стаття 172-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за незаконне розголошення або використання в інший спосіб інформації, яка стала відома особі у зв’язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень.
Уповноважена особа
з питань запобігання та
виявлення корупції
Новомиргородського районного суду
Кіровоградської області Ольга ПРИТУЛА
_03_03.png)
