Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 23 квітня 2014 року ухвалив постанову у справі № 6-39цс14, предметом якої був спір про надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного арбітражного центру Федеральної палати економіки Австрії про стягнення боргу.
Суд зробив правовий висновок про те, що за змістом статті V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йорк), статті 9 Угоди про порядок вирішення спорів, пов’язаних зі здійсненням господарської діяльності від 20 березня 1992 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-ХІІ, та статті 36 Закону України від 24 лютого 1994 року № 4003-ХІІ «Про міжнародний комерційний арбітраж» підставою для відмови в задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду є наявність доказів того, що сторона, проти якої постановлено рішення, не була належним чином повідомлена про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд, або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення.
Оскільки правовідносини щодо надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду на території України врегулювані зазначеними нормами міжнародних угод та законів, то тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні та виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти клопотання стягувача, й підстави для застосування частини другої статті 396 Цивільного процесуального кодексу України відсутні.
Із повним текстом постанови Верховного Суду України у цій справі можна буде ознайомитися на офіційному веб-сайті Суду (http://www.scourt.gov.ua) у підрозділі "Постанови у справах цивільної юрисдикції" розділу "Рішення Верховного Суду України