"Скільки ж коштує закордонний паспорт?"

 «Паспорт для виїзду за кордон можна буде отримати всього за 170 гривень!» Така інформація облетіла Інтернет наприкінці минулого року після того, як Верховний суд України у грудні видав постанову, у якій ідеться про вартість закордонного паспорта (з нею можна ознайомитись на сайті ВСУ). Ця постанова стала підсумком тривалого розгляду в судах справи, ініційованої Ігорем Блюменталем, який вважав, що обов’язкове замовлення платних послуг, надання квитанції про їх сплату, а також надання додаткових квитанцій про сплату вартості бланка не грунтуються на нормах чинного законодавства.

Однак, як виявилося, крапку в питанні щодо «ціни» закордонного паспорта не поставлено. І ось чому.

У постанові ВСУ йдеться про те, що за бланк платити не потрібно.

Богдан Ткачук, член Всеукраїнської коаліції з надання правової допомоги, юрист  Хмельницької обласної громадської організації «Подільська правова ліга», якого «Урядовий кур’єр» попросив допомогти розібратися з цим питанням, пояснив, у якій оплаті врахована вартість бланка:

— Позиція ВСУ з цього питання така. Декретом «Про державне мито» №7-93 від 21.01.1993 року  (ст. ст. 2, 3) передбачена  плата за оформлення та видачу закордонного паспорта у розмірі 170 гривень (10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

У свою чергу Переліком платних послуг, які надають підрозділи МВС та ДМС (постанова КМУ від 04.06.2007 р. №795), також передбачено плату за оформлення закордонного паспорта громадянина України в розмірі 87 гривень 15 копійок. У зв’язку з цим Верховний суд зазначає, що органи ДМС України не вправі вимагати повторної оплати тих самих дій на підставі іншого нормативно-правового акта.

Загалом же, веде далі Богдан Ткачук, особа, яка бажає отримати паспорт громадянина України для виїзду за кордон, має звернутися до органів ДМС України і надати документи, передбачені Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тримання та вилучення (затверджені постановою КМУ №231 від 31.03.1995 року). Це такі документи: заява-анкета встановленого зразка, паспорт громадянина України (а для осіб до 16 років — свідоцтво про народження), ідентифікаційний код, дві фотокартки розміром 3,5х4,5 сантиметра та квитанцію про сплату державного мита, розмір якого становить 170 гривень. Саме такий порядок встановлюють зазначені вище Правила. Усі інші документи, які вимагають органи ДМС України, не передбачені Правилами, а отже, такі вимоги незаконні.

— А що ж робити, якщо фахівці ДМС вимагають «зайве»?

— Методи «боротьби» можуть бути різними: від ввічливого і розбірливого пояснення Правил та постанови ВСУ до повідомлення про те, що звернетесь до суду або ж правоохоронних органів, адже незаконні вимоги працівників органів ДМС України можуть становити склад злочину, передбачений ст. 364 Кримінального кодексу — зловживання владою або службовим становищем.

Спробуйте —  не вийде!

Що ж, ця порада буде незайвою. Ось тільки насправді чи вдасться її застосувати на практиці? Спробуйте оформити закордонний паспорт: з вас попросять таку саму суму, яку вимагали й раніше. Та й на сайті Державної міграційної служби перелік документів, необхідних для оформлення такого документа, не змінився. Для оформлення не в терміновому порядку вартість послуг, яка об∂рунтовується нормативними документами, зазначена така: держмито — 170 гривень (декрет Кабінету Міністрів України від 21.01. 1993 №7-93 «Про державне мито»); вартість послуг — 87,15 гривні (постанова КМУ від 4 червня 2007 р. №795 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання»); вартість бланка — 120 гривень (п. 4 Порядку надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг, затвердженого Постановою КМУ від 26 жовтня 2011 року №1098 «Деякі питання надання підрозділами МВС та ДМС платних послуг»).

Однак, може, в ДМС просто не встигли змінити на сайті перелік документів після ухвалення постанови ВСУ? Але Любов Валентинівна з Києва розповідала, що ходила оформляти закордонний паспорт уже після ухвалення постанови ВСУ. Але працівниця, до якої пані Люба звернулася з цим питанням, тільки розводила руками. Мовляв, нічого не змінилося, за бланк платити треба теж. «Спочатку я була налаштована відстоювати свої права, але потім махнула рукою: розумію, що закордонний паспорт — не річ першої необхідності, й не хотіла наживати собі ворога в особі працівниці паспортної служби. А для мене головне було його одержати, бо збираюся їхати до доньки, яка з родиною живе в Польщі».

То ж ми вирішили отримати роз’яснення від Державної міграційної служби. Адже де, як не там, розкажуть, як має бути насправді у зв’язку з постановою ВСУ. Однак зателефонувавши до прес-служби відомства (це було наприкінці минулого року), дізналися, що нічого не змінилося.

— Ми ще й не отримали рішення суду, — зауважив працівник прес-служби у телефонній розмові. — Але тут питання в тому, що хоч би яке було рішення суду, воно стосується одного громадянина, однієї ситуації й не більше того. Усі документи перелічені на нашому сайті. Це залишається актуальним, обгрунтування цих платежів так само є на нашому сайті, є постанови Кабінету Міністрів, за якими ми працюємо. Ми виконавча влада, ми не можемо не виконувати. У нас немає варіантів — виконувати постанову Кабміну чи ні…

Для кожного —  своя правда?

Після цієї розмови згадалося  прислів’я про те, що «закон як дишло». Що ж виходить: для особи, яка подала до суду і чиє прізвище зазначено в постанові ВСУ, вартість закордонного паспорта буде одна, а для всіх — інша? Чи то кожному треба буде звертатись до суду, щоб заощадити ті 120 гривень? Погодьтесь, дорожче обійдеться навіть у фінансовому плані, а що вже говорити про час і нерви!

Якось не логічно виходить. Здавалось би, у постанові чітко виписано, за що платити, а за що ні. Але, як виявилось, фахівці по-різному трактують і саму обов’язковість виконання постанови Верховного суду.

У прес-службі ВСУ на запитання «Урядового кур’єра», чи обов’язкова для виконання зазначена постанова,  повідомили таке: «Верховний суд України — найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції. Рішення Верховного суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України».

А ось Богдан Ткачук зауважує зовсім інше:

— Рішення ВСУ не є джерелом права, тому вказана постанова стосується лише сторін процесу, тобто особи-позивача та відповідача — територіального управління ДМС України. Іншими словами, ВСУ поставив крапку лише в одному спорі з-поміж багатьох. Правова позиція ВСУ з цього питання має рекомендаційний характер під час вирішення судами аналогічних спорів.

ОСОБИСТИЙ ДОСВІД

Другий виїзний документ — з легкістю!

Лариса КОНАРЕВА,

 «Урядовий кур’єр»

У мене добігає кінця термін дії закордонного паспорта. І хоча ним ще можна користуватися півтора-два роки для короткотермінових подорожей за кордон, мультивізу ставити в нього сенсу немає. Законодавство України дозволяє громадянинові мати два закордонних паспорти. Ось я й вирішила завітати до нового сервісного центру Державної митної служби, що у столиці на вулиці Богдана Хмельницького. Тим більше, що його діяльність широко і наполегливо рекламують навіть на телебаченні.

Перше, що приємно вразило, — не треба відволікатися від роботи, дізнаватися про оті омріяні великою кількістю людей дві години прийому на тиждень (зрозуміло, у робочий час і мій, і паспортистів), вистоювати чергу і, як це часто буває, не встигнути в той день дійти до віконечка. Сервісний центр на столичній вулиці Богдана Хмельницького працює у вихідні з 10-ї до 16-ї, що справді дуже зручно. Добре відремонтоване приміщення, ввічлива дівчина на ресепшні, велика кількість віконечок, світло і зручно. Не треба шукати касу банку, аби сплатити за надані послуги. Все під одним дахом. Зайшов — через півгодини вийшов, зробивши все, що тобі треба. Не треба «вибивати» інформацію, цукерками прискорювати чергу. Та й від тебе потрібно лише надати паспорт громадянина Україна і довідку про ідентифікаційний код. Такий рівень обслуговування навіть здивував — Європа!

Але залишається головне питання — вартість послуг! Тут ви вже самі вирішуєте, шукати старе паспортне віконечко чи отримувати послугу, як у Європі. У будь-якому разі, попри рішення Верховного суду України, за виготовлення закордонного паспорта ви маєте заплатити (за даними, що озвучені співробітниками сервісного центру ДМС): 170 гривень — державне мито, 87,15 гривні — послуги ДМС, 120 гривень — бланк паспорта. Загалом 377,15 гривні. Якщо ви робите це через сервісний центр, треба доплатити 250 гривень за послуги «європеїзованого» офіса. Отже, в сумі — 627,15 гривні. Плюс комісійні за кожен рахунок банку. Якщо хочете отримати другий паспорт для виїзду за кордон, доплатіть ще 60,17 гривні. Це чи за дозвіл, чи за можливість мати два паспорти — неважливо, але платити все одно доведеться! І додавайте комісійні банку (на один платіж — близько 5 гривень), зрозуміло.

Ось і виходить, що найменші витрати на отримання закордонного паспорта протягом 30 робочих днів — 377,15 гривні в ДМС (без комісійних банку). А найбільші — 708 гривень з комісійними за другий паспорт у сервісному центрі. Якщо вам документ потрібен терміново або за 10 днів — нема проблем. За ваші гроші будь-яка забаганка! Центр забезпечує повний сервіс.

ДО РЕЧІ

Чи потрібна довідка  про несудимість

Богдан ТКАЧУК, 

 член Всеукраїнської коаліції з надання правової допомоги,

 юрист Хмельницької обласної громадської організації «Подільська правова ліга»:

— Для отримання закордонного паспорта необхідні документи, передбачені Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тримання та вилучення (затверджені постановою КМУ №231 від 31.03.1995 року). Оскільки перелік документів у Правилах є вичерпним, вимога щодо надання довідки про несудимість така, що не відповідає чинному законодавству. А для того, щоб переконати працівників паспортного столу, варто їм показати Правила, які вони і без того повинні знати.

Від редакції. Якщо вже правники не мають однозначної думки про те, скільки ж насправді людина має заплатити за оформлення закордонного паспорта і чи обов’язково керуватись постановою ВСУ, то що вже говорити про людей, які юридичної освіти не мають! Отже, виходить, що й з цим «дишлом» ще потрібно розібратися. І, врешті, поставити крапку, щоб жодних двозначностей не залишилося. Адже де гарантія, що документ для виїзду за кордон ви отримаєте, якщо почнете «качати права», керуючись постановою ВСУ? Вочевидь, вам скажуть: ідеться ж справді не про річ першої необхідності, не хочеш платити — сиди вдома! Проблема, так. Вихід, мабуть, може бути лише один: усунути законодавчо всі двозначності. І це, вочевидь, правники мають зробити таким чином, щоб жодних недвозначностей не лишилося. Ми ж у правовій державі живемо, отже, в юридичних питаннях має бути чіткість. Чи не так?